Десять негідних речей
Негідно видобувати
своє благополуччя, радість, задоволення, спокій за рахунок утиску,
невлаштованості, засмучення, занепокоєння іншої людини. Не давай себе образити,
але й інших не кривди. (II. 317)
Негідно залишати товариша в біді,
небезпеці,
проходити повз чужого горя, засмучення, страждання. (II. 319)
Негідно користуватися результатами
праці інших, ховатися за чужу спину. Бути трудівником - честь, бути нахлібником
- ганьба. (II. 320)
Негідно бути боязким, розслабленим; ганебно проявляти нерішучість,
відступати перед небезпекою, хникати. Боязкість і нерішучість народжує
боягузтво, підлість, зраду. Хоробрість і відвага - джерела мужності. Там, де
небезпечно, ти повинен бути першим. (II. 321)
Негідно давати волю потребам і
пристрастям,
наче звільнився від
контролю людського духу. Ганебно залишити роботу, посилаючись на втому, почесно
залишити роботу останнім. У справжньої людини сила духу панує над фізичними силами. Поки у
тебе є сила духу, до тих пір ніхто не повинен навіть подумати, що ти знемагаєш від втоми. (II. 322)
Негідно мовчати, коли твоє слово -
це чесність, благородство і мужність, а мовчання - малодушність і підлість.
(II. 323)
Негідно людини не тільки брехати,
лицемірити, плазувати, підлаштовуватися під чиюсь волю, але й не мати власного
погляду, втратити своє обличчя. Наушничати, доносити на товариша - рівноважно пострілом у спину. (II. 324)
Негідно легковажно кидатися словами,
давати нездійсненні обіцянки. (II. 324)
Негідно
бути спокійним і
незворушним, коли поруч з тобою важко жінці. (II. 326)
Негідно
пияцтво. Алкоголь затуманює
свідомість і дає волю інстинкту, зводячи людини до скотскому станом. (II. 327)
